Історія Ярослави та військового Олександра Коломійця почалася з листів, які він писав їй із фронту у перервах між боями. Вони познайомилися під час повномасштабної війни, закохалися одне в одного на відстані, а після першої зустрічі вирішили одружитися. Але невдовзі Олександр загинув на Бахмутському напрямку. Після його смерті Ярослава відкрила у Вінниці кав’ярню «Сімба» — на честь позивного коханого.

У 2019 році Олександр повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України. Він воював на сході та пройшов найгарячіші напрямки фронту.

На момент знайомства з Олександром Ярослава разом із сином перебувала у Франції — жінка виїхала зі Сватового після окупації міста. Познайомила їх спільна знайома.

«Ми були на відстані тисячі кілометрів, але я більше ніколи не почувалася самотньою», — згадує Ярослава.

Олександр писав їй листи від руки просто з окопів та навіть надіслав свою футболку, просочену парфумами, «щоб вона знала, як він пахне».

Три місяці пара спілкувалася лише онлайн. А після першої зустрічі закохані зрозуміли, що хочуть бути разом.

«Після трьох тижнів, проведених разом, ми вирішили одружитися», — каже Ярослава.

У березні 2023 року Олександр потрапив під мінометний обстріл на Бахмутському напрямку. Побратими винесли його з поля бою, але врятувати чоловіка не вдалося.

«Він зателефонував мені й сказав: “Тут ніби щось недобре, але ти все одно чекай, усе буде добре”. Це була наша остання розмова», — згадує жінка.

Після втрати коханого Ярослава вирішила переїхати до Вінниці — міста, яке дуже любив Олександр. Саме там вона захотіла здійснити його мрію про власний заклад.

Так з’явилася дитяча кав’ярня «Сімба» — на честь позивного військового.

«Ця ідея давала мені сили вставати зранку», — говорить Ярослава.

Щоб зібрати гроші на відкриття, жінка працювала фітнес-тренеркою. Згодом одна з її клієнток підтримала ідею та стала співвласницею закладу. Допомагали також батьки та побратими Олександра.

Сьогодні кожна деталь у кав’ярні нагадує про військового: на стінах — його фотографії, а в інтер’єрі є левеня у військовій формі. У закладі також залишили напис «credo te in» — фразу, яка була татуюванням Олександра ще з юності.

Частину прибутку Ярослава передає на допомогу військовим — від імені Сашка.