Сьогодні хмільничани віддали шану та попрощалися з Героєм України Владиславом Петровичем Українцем, - повідомляють Життєві обрії.

Владислав Українець героїчно загинув 24 лютого 2022 року коли його бригада виходила з оточення під Херсоном, прикриваючи відхід побратимів. Рештки тіла Героя було виявлено після деокупації Херсонщини.

Сьогодні хмільничани зі сльозами на очах востаннє попрощалися із молодим Героєм України Владиславом Українцем.

Указом Президента України Володимира Зеленського від 2 березня 2022 року N694/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Владиславу Петровичу Українцю присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.

Хмільничани також віддали гідну шану загиблому земляку.

Імʼя Владислава Українця внесено до до Книги Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника»( посмертно). А вулицю Кутузова, яка є однією з найбільших вулиць міста та провулок Кутузова буде перейменовано іменем Українця Владислава.

Сьогодні о 10 годині розпочався чин поховання Героя України. Похоронна процесія вирушила від домівки Владислава Українця до церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла.

Аби попрощатися з Героєм на вулиці вийшли сотні хмільничан, вони ставали на коліна, подумки дякуючи Герою України за мирне небо над головою, віддавали шану та співчуття родині Українців.

Об 11 годині у церкві Святих першоверховних апостолів Петра і Павла відбулася заупокійна молитва до якої, аби помолитися за покійного Героя України та підтримати його родину долучилися сотні хмільничан та його бойові побратими. 

Після заупокійливої молитви розпочалося загальноміське віче-прощання із Владиславом Українцем.

Розпочалося віче-прощання з хвилини мовчання за тими, хто віддав своє життя за незалежність України та з виконання хмільничанами державного гімну. 

Зі словами співчуття до рідних та близьких загиблого Героя України звернулися: заступник обласного комісара підполковник Ігор Гончарук, благочинний храмів Хмільницького району ПЦУ Іван Пукас, помічник народного депутата Петра Юрчишина Андрій Барабан, заступник міського голови Сергій Редчик та заступник голови Хмільницької районної військової адміністрації Олександр Пузир.

Героя України поховали у Хмільнику на кладовищі по вулиці Чайковського.  

Українець Владислав Петрович народився 5 грудня 1999 року у місті Хмільнику. Навчався у середній школі №4, де закінчив девʼять класів.

Педагоги школи згадують його як щирого, приязного та відвертого хлопця, який з 2-го по 9-й класи грав у шкільній футбольній команді, що посідала призові місця в обласних змаганнях і навіть виходила на всеукраїнський рівень.

Після девʼятого класу Владислав продовжив навчання у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У 2016 році, коли Україна потерпала від збройної агресії російської федерації, юнак вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного міста Львів. У цей непростий час Владислав обрав шлях військового свідомо, адже завжди хотів бути частиною чогось важливого, прагнув захищати і допомагати. Дисциплінованого та відповідального студента в академії призначили командиром відділення взводу.

3 22 липня 2020 року служив командиром 2-го механізованого взводу механізованої роти військової частини А2960 (10 батальйон 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Сухопутних військ ЗСУ).

Нещодавній студент, який раніше не мав стосунку до військової служби, але отримав підготовку відповідного рівня у спецвиші, залучався до складу Операції обʼєднаних сил на Схолі України: з 24 жовтня 2020 року по 17 липня 2021 року безпосередньо виконував бойові завдання на східному рубежі оборони України в зоні операції обʼєднаних сил.

У серпні 2021 року Владислав одружився. Маючи за плечима бойовий досвід оборони країни і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, Владислав ділився з дружиною своїми відчуттями про наближення справжньої війни і прогнозував, що вона буде дуже жорстокою.

Повномасштабне вторгнення росії лейтенант 3бройних Сил України зустрів на південному напрямку. Він у перший день російського вторгнення вів запеклий бій за стратегічний Антонівський міст, який зʼєднує Херсон з лівобережжям Дніпра.

Саме цей міст через Дніпро став тією точкою спротиву, де нашим бійцям уперше на Таврійському напрямку на деякий час вдалося зупинити колону російської техніки. Саме цей міст найзручніший шлях y сторону Миколаївщини. Під час прориву на цьому мосту наші бійці відбивали ворога, як могли. Втім, сили були не рівні. Українські підрозділи змушені були відступати.

Молодий офіцер загинув у перший день відкритого наступу російської армії 24 лютого 2022 року.

Його бригада виходила з оточення під Херсоном. Командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону Владислав Українець на БМП прикривав відхід нашого війська від удару ворога, що атакував українські позиції. Усі вийшли, і він теж став відступати. Але не встиг. 

Майже тиждень інформація про загибель військового не була підтверджена. Увесь цей час дружина Катерина, яка чекала народження їхнього первістка, жила надією, що Влад вижив: через соцмережі просила допомогти поширити інформацію про нього, сподіваючись знайти коханого.

Невтішна звістка підтвердилася 2 березня цього року.

У Владислава залишилась мама Валентина Петрівна, тато Петро Тимофійович, дружина Катерина Андріївна та маленький син Андрій.

У цей скорботний для усіх нас день висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя України Владислава Українця. Спочивай з миром!